знадити

[znɑdɪtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (діал.) Набридати, докучати комусь постійними проханнями, вимогами; нудити.

  2. (Лінгвістика) –

    (діал.) Викликати огиду, відразу; гидити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я знаджу, ти знадиш, він знадить, ми знадимо, ви знадите, вони знадять

Синоніми & Антоніми

Більше записів