1. Мати певний смисл, означати щось, бути знаком, символом чогось.
2. Мати важливість, вагу, бути суттєвим, вартим уваги.
3. (у безособовому вживанні) Свідчити про щось, бути ознакою, доказом чогось.
4. (розм.) Думати, гадати, мати намір.
значити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Дальша телеграма, де написано було, що ‘ο Σαχης ηλθεν εις ‘Σριβαν, тож само його розвеселила, бо попереду йому здавалося було, що тут іде мова про міфічний Ереб, а вже потім він зміркував, що це має значити: «Шах приїхав до кавказького міста Єревана». Ще більше розвеселившись, він простяг руку ще й по ті дві товсті книжки, які лежали на буфеті.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Ви- значити кількість доданків. Значення х (– 2 < x < 2) та 410−=ε вводити з кла- віатури.
--- Невідомий автор, "132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech"
Частина мови: дієслово () |