1. (від дієслова “значити”) Вживається як прислівник для підкреслення важливості, суттєвості чогось; має значення, вагу, вплив.
2. (у логіці, математиці, лінгвістиці) Бути знаком, символом, позначенням чогось; мати певний зміст, означати.
Словник Української Мови
Буква
1. (від дієслова “значити”) Вживається як прислівник для підкреслення важливості, суттєвості чогось; має значення, вагу, вплив.
2. (у логіці, математиці, лінгвістиці) Бути знаком, символом, позначенням чогось; мати певний зміст, означати.
Приклад 1:
П о- значимо координату інтерференційного максимуму чи мінімуму mx . З трикутника 22MDS маємо: 2 22 2 2 dxlr m ++= , а з трикутника 11MDS – 2 22 1 2 dxl r m −+= .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Тому постійно значимо територію і в пошуках справжнього значення надаємо речам безлічі означень, окреслень. Окреслюємо понятійні поля.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”