1. Таке, що має важливе значення, вагоме, суттєве, визначальне.
2. Таке, що свідчить про щось, є ознакою, показником чогось.
значуще
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
З ним я потоваришувала саме в Інституті — чи не найсвітлішою людиною (от уже воістину значуще прізвище!) з усіх, з ким зводила мене доля, і його розум, «доброокість» і чистота освітили й освятили той небезпечний шлях, на який я не могла не ступити.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: прикметник () |