значковий

Значковий — іменник чоловічого роду, що позначає військову або поліцейську одиницю, особовий склад якої носить певні знаки розрізнення (нашивки, шеврони, нарукавні знаки тощо), що відрізняють її від інших підрозділів; також — сам цей особовий склад.

Значковий — іменник чоловічого роду, що вживається як власна назва для позначення спеціалізованого підрозділу, зокрема в системі Міністерства внутрішніх справ України (наприклад, спеціальний підрозділ «Значковий» Національної поліції).

Приклади вживання

Приклад 1:
Тільки один значковий засміявся на те, підніс келиха й голосно сказав по-московському: — За побєду. То був польський вивідник, шпигун, наступного дня він зник з табору й виповів полякам, скільки зібралося московського війська, скільки козаків, а також про неприязнь між московськими і козацькими урядниками, й про мідні копійки, які отримує московське військо замість срібла.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник (однина) |