Стан, властивість або якість того, що є змиршавілим; застарілість, відсталість, консервативність у поглядах, способі життя тощо.
змиршавілість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Стан, властивість або якість того, що є змиршавілим; застарілість, відсталість, консервативність у поглядах, способі життя тощо.
Відсутні