змикаючий
[zmɪkɑjut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Техніка) –
(у техніці, механіці) Такий, що служить для з’єднання, змикання окремих частин механізму, елементів конструкції або електричного кола; сполучний.
- (Лінгвістика) –
(у лінгвістиці, граматиці) Службова частина мови (сполучник або відносний займенник), що виражає синтаксичний зв’язок між частинами складного речення або окремими словами; сполучниковий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. змикаючий, р. змикаючого, д. змикаючому, з. змикаючого, о. змикаючим, м. змикаючім