1. Стан, коли хтось змушений щось робити проти власної волі, бажання або переконань; необхідність діяти внаслідок зовнішніх обставин, тиску або примусу.
2. Обмеженість у виборі дій або рішень, викликана складними умовами, несприятливою ситуацією; відсутність іншої альтернативи.
3. У філософському та соціологічному контексті — об’єктивна необхідність, що визначає поведінку людини або суспільних груп під впливом конкретних історичних, економічних чи політичних факторів.