змушеність

[zmuʃɛnistʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Психологія) –

    Стан, коли хтось змушений щось робити проти власної волі, бажання або переконань; необхідність діяти внаслідок зовнішніх обставин, тиску або примусу.

  2. (Психологія) –

    Обмеженість у виборі дій або рішень, викликана складними умовами, несприятливою ситуацією; відсутність іншої альтернативи.

  3. (Філософія) –

    У філософському та соціологічному контексті — об’єктивна необхідність, що визначає поведінку людини або суспільних груп під впливом конкретних історичних, економічних чи політичних факторів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. змушеність, р. змушеності, д. змушеності, з. змушеність, о. змушеністю, м. змушеності, к. змушеносте

Більше записів