Значення
- (Психологія) –
Стан, коли хтось змушений щось робити проти власної волі, бажання або переконань; необхідність діяти внаслідок зовнішніх обставин, тиску або примусу.
- (Психологія) –
Обмеженість у виборі дій або рішень, викликана складними умовами, несприятливою ситуацією; відсутність іншої альтернативи.
- (Філософія) –
У філософському та соціологічному контексті — об’єктивна необхідність, що визначає поведінку людини або суспільних груп під впливом конкретних історичних, економічних чи політичних факторів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. змушеність, р. змушеності, д. змушеності, з. змушеність, о. змушеністю, м. змушеності, к. змушеносте