Значення
- (Юриспруденція) –
Жінка, яка разом з іншими особами таємно домовилася про здійснення злочинних, шкідливих або протиправних дій; учасниця змови.
- (Соціологія) –
Жінка, яка разом з кимось таємно домовилася про спільні дії (часто з корисливих мотивів) проти когось іншого; співучасниця інтриги.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. змовниця, р. змовниці, д. змовниці, з. змовницю, о. змовницею, м. змовниці, к. змовнице