Який став зовсім мізерним, дуже бідним, жалюгідним; збіднілий, злиденний.
Який викликає співчуття своєю безпорадністю, слабкістю; знесилений, знеможений.
змізернілий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови