зміць

[zmit͡sʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Література) –

    (у фольклорі та міфології) Фантастична істота, чудовисько, що постає в уяві як страшний, потворний звір або велетень; втілення злих, ворожих сил.

  2. (Психологія) –

    (переносно, розм.) Про людину, яка своїми вчинками, поведінкою викликає огиду, жах; жахлива, огидна людина.

  3. (Лінгвістика) –

    (переносно, розм.) Про щось дуже велике за розмірами, потворне або страшне на вигляд.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зміць, р. змоці, д. змоці, з. зміць, о. зміццю, м. змоці, к. змоце

Більше записів