зміст

1. Те, що міститься в чомусь, сукупність частин, елементів, що становлять якесь ціле; внутрішня наповненість предмета, явища, поняття.

2. Сукупність основних ідей, положень, сенс, сутність чогось (наприклад, тексту, висловлювання, твору мистецтва).

3. Перелік розділів, частин, рубрик твору, видання, документа з зазначенням сторінок, де вони розміщені; те саме, що змістовий покажчик, оглав.

4. (у філософії) Сукупність властивостей, ознак, які становлять сутність, відмінність якогось предмета, явища, поняття (протиставлене формі).

Приклади:

Приклад 1:
Не птах, не квіт, це грає зміст, це грають первні речей і дій, музика суті, дно незглибне. Хто пише квітам ноти, хто ключами в’яже в мелодію розприслі барви, краплі, шуми?
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”

Приклад 2:
Тим часом він ПЕРВЕРЗІЯ 248 (закреслено) Респондент хлюпався у ванні й на повен голос виспівував одну українську пісню, зміст якої полягає насам­ перед у тому, що зі ста тисяч закоханих пар лише одній вдається не розлучитися. d) Під час сніданку сталася неприємність: намацавши в піджаці конверт, запрезентований учора фундацією, Респондент вирішив похвалитись, який він багатий.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
На зміст філософії Сковороди справили значний вплив традиції вітчизняного письменства та філософії XVII—XVIII ст. Сковорода був добре обізнаний з надбаннями філософської думки російського та білоруського народів.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”