1. Властивість або стан того, що є зміщеним; зсув, переміщення відносно початкового положення (у фізиці, техніці, геометрії).
2. У психології та соціології — несвідоме переспрямування емоційної реакції, інтересу або уваги з одного об’єкта на інший, частіше більш безпечний або прийнятний.
3. У лінгвістиці — здатність мовних знаків позначати предмети та явища, відсутні в безпосередньому контексті спілкування або в часі й просторі.