змішання

1. Дія за значенням дієслова “змішувати”; об’єднання різних речовин, елементів, явищ тощо в єдине ціле, внаслідок чого вони втрачають свою індивідуальність або чіткі межі.

2. Результат такої дії; однорідна маса, сполука або комплекс, утворені з різнорідних частин.

3. У біології та сільському господарстві: схрещування різних порід тварин, сортів рослин або мікроорганізмів для отримання гібридів з бажаними ознаками; гібридизація.

4. У лінгвістиці: контакт та взаємовплив мов або діалектів, що призводить до появи нових мовних рис; також результат такого процесу.

Приклади вживання

Приклад 1:
Є прихильники концепції, згідно з якою стародавні єгиптяни як етнос утворилися шляхом змішання ряду тубільних племен Північно-Східної Африки (галла, сомалі тощо). Опоненти цієї концепції вказують на ту обставину, що стародавні єгиптяни ніколи не зображували себе темношкірими.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |