Значення
- (Фольклор) –
(у фольклорі) Міфічна істота, дух, що, за народними повір’ями, з’являється у вигляді змія або вогняного язика, щоб пити кров у сплячих людей, особливо дітей; уособлення нічного страху.
- (Психологія) –
(переносно) Людина, яка викликає страх, огиду або від якої важко позбутися; набридлива, причеплива особа.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. змірок, р. змірка, д. зміркові, з. змірок, о. змірком, м. зміркові, к. змірку