змілілий

1. Який став меншим за розміром, обсягом або кількістю; зменшений, зменшений у розмірі.

2. Який став менш сильним, інтенсивним або виразним; послаблений, приглушений (про почуття, явища тощо).

3. Який втратив сміливість, рішучість; знервований, збентежений, наляканий.

Приклади вживання

Приклад 1:
Підпираю істину плечима, Наче риба, кинута на сушу… «Несите світання вихоплює сонце зі сходу…» Несите світання вихоплює сонце зі сходу, Печаль — як печаль, непокірно печуть солов’ї… Ми прийдемо в сад, здичавіло шукатиме воду Змілілий Адам, що спіткнеться об коси її… Ніщо не допите. Прозорі, мов рам’ячко, квіти.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”

Частина мови: прикметник () |