1. Який зазнав дії холоду, сильно охолонув; замерзлий, промерзлий (про предмети, речовини).
2. Який відчуває сильний холод, промерз; закляклий (про живих істот).
3. Перен. Який став нечутливим, апатичним, втратив живість почуттів або виразу.
Словник Української Мови
Буква
1. Який зазнав дії холоду, сильно охолонув; замерзлий, промерзлий (про предмети, речовини).
2. Який відчуває сильний холод, промерз; закляклий (про живих істот).
3. Перен. Який став нечутливим, апатичним, втратив живість почуттів або виразу.
Приклад 1:
З кінської упряжі залущав, відколюючись, змерзлий іней. Посеред поля знялася одинока ворона, — як вона там взялася й чому?
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”