1. Який має змерки (розміри, мірки); виміряний, обміряний.
2. Який має певні, обмежені розміри; невеликий, обмежений.
3. У математиці: такий, що має міру (у теорії міри).
Словник Української Мови
Буква
1. Який має змерки (розміри, мірки); виміряний, обміряний.
2. Який має певні, обмежені розміри; невеликий, обмежений.
3. У математиці: такий, що має міру (у теорії міри).
Відсутні