зменшувальність

1. Лінгвістична категорія, що виражає зменшеність ознаки предмета, дії або стану та формально передається за допомогою спеціальних суфіксів (наприклад, -ик, -ок, -ець, -цьо для іменників; -еньк-, -есеньк- для прикметників; -оньк-, -іськ- для прислівників).

2. У граматиці — розряд зменшувальних слів (зменшувальні іменники, прикметники тощо), що утворені від інших слів для вираження суб’єктивної оцінки (зменшення, пестощів, зневаги).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |