Значення
- (Лінгвістика) –
(лінгв.) Категорія, граматична форма іменників, прикметників та інших частин мови, що виражає зменшеність, пестливість або зневажливе ставлення до означуваного предмета, ознаки тощо; діменутив.
- (Лінгвістика) –
(заст., рідк.) Властивість або стан того, що є зменшеним; обмеженість у розмірах, кількості, інтенсивності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зменшеність, р. зменшеності, д. зменшеності, з. зменшеність, о. зменшеністю, м. зменшеності, к. зменшеносте