Словник Української Мови
Буква
1. Облизувати, проводити язиком по поверхні чогось, щоб очистити або зібрати залишки їжі, рідини тощо.
2. Перен. Нівелювати, робити гладким, позбавляти виразності, індивідуальності (про стиль, мову, художні форми).
3. Розм. Швидко з’їдати, споживати їжу.
Приклад 1:
Він відсунув від себе мисочку з вуджениною, послинив пальця, вмочив його в сіль і почав її з пальця мовчки злизувати. Від гарби заіржав Куріпочка.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Приклад 2:
Далi i каже Настi: — Бач, я ж казав, що не треба нi злизувати, нi шептати, само минеться. Пiсля обiд, чи прибрала Маруся, чи не прибрала, мерщiй вхопила глечичок та й каже: — Пiду ж я, мамо, назбираю вам суниць; там таких багацько на базарi було, i нашi дiвчата горщечками так i носять.
— Самчук Улас, “Марія”