1. (про тварин) Те саме, що злюще: зле, люте, схильне до нападу або укусів.
2. (переносно, про людей або їхній характер) Зле, злобне, жорстоке, сповнене злості.
3. (переносно, про явища, дії, вирази тощо) Дуже сильне, інтенсивне, різке; лютуюче.
злюче
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Через злюче собаче гавкання підвівся якийсь хлопчак, — мабуть, Ганнин унук, — і вийшов на шлях. Андрій всунув йому в щуку останні п’ять карбованця.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикметник () |