Словник Української Мови
Буква
1. Про очі, повіки: закриватися, ставати важкими від сну, втоми тощо.
2. Про губи, рот: ставати малорухомими, важко відкриватися від сухості, жару, хвороби.
3. Про речі, матеріали: з’єднуватися, склеюватися внаслідок в’язкості, вологості, дії клейкої речовини або високої температури.
4. Перен. про людей: ставати нерозлучними, постійно перебувати разом.
Приклад 1:
Але й перевтомлена за нiч Варя теж вiдчула, як злипаються їй очi… Та й чому їм не злипатися, коли їй так спокiйно на душi, нiби й справдi нема нiякої перестрiлки, нiби й справдi тривога нiколи й не безумствувала над Красним Кутом. Варя починає згадувати товариша Матвiя, i кожного разу, коли вона згадає його, на її серце лягає якийсь досi незнаний їй нiжний бiль… …I так пройшло кiлька хвилин i нарештi кiлька годин.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”