Значення
- (Лінгвістика) –
(лінгв.) Фонетичний процес, при якому кінцевий приголосний попереднього слова зливається з початковим голосним наступного слова в єдиний склад, що призводить до зміни його вимови та ритміки мови (наприклад, “він у лісі” може вимовлятися як [ві-ну-лі-сі]).
- (Література) –
(поезія) Віршована техніка, метричне явище, коли склад, що закінчує один віршовий ряд, утворює єдиний нерозривний склад зі складом, що починає наступний ряд, часто для дотримання розміру.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. злигування, р. злигування, д. злигуванню, з. злигування, о. злигуванням, м. злигуванні, к. злигування