1. Жити в злиднях, бідності; бідувати, жебракувати.
2. (переносно) Ставати бідним на щось, втрачати багатство, силу або якість; зубожіти духовно або матеріально.
Словник Української Мови
Буква
1. Жити в злиднях, бідності; бідувати, жебракувати.
2. (переносно) Ставати бідним на щось, втрачати багатство, силу або якість; зубожіти духовно або матеріально.
Відсутні