1. Який перебуває в крайній бідності, у злиднях; бідний, убогий, нестатній.
2. Який свідчить про бідність, злидні; убогий, жалюгідний.
3. Який викликає співчуття, жаль; жалюгідний, нещасний.
злиденний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ш у б р а в и й — обідраний, злиденний. Ш у р у й — геть, забирайся; ш у р у в а т и — тікати.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прикметник () |