1. У спосіб, властивий злидням; бідно, убого, жалюгідно.
2. У значенні присудкового слова: свідчить про крайню бідність, злидні.
Словник Української Мови
Буква
1. У спосіб, властивий злидням; бідно, убого, жалюгідно.
2. У значенні присудкового слова: свідчить про крайню бідність, злидні.
Приклад 1:
Тепер він берега пустився І так злиденно іскривився, Що став похожим на верзун. Амати смерть всіх сполошила, В тугу, в печаль всіх утопила, Од неї звомпив сам пан Турн.
— Самчук Улас, “Марія”