1. Раптово відчути сильний страх, переляк, набути почуття тривоги через небезпеку, загрозу або несподівану подію.
2. (у розм. мові) Занепокоїтися, збентежитися через якісь обставини або новини.
злякатися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Юрій не встиг стямитись, навіть як слід злякатися, а на нього вже з хмари гарматного диму мчав татарин у гостроверхій шапці, з повідцем у зубах і метнув короткого списа. І тут, немов з-під землі, вирнув Нестор Басок, в невидиму мить рубонув шаблею, перерубав списа, й той двома половинками упав на землю.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: дієслово () |