1. Який отримує зловтіху, злобну радість від чиїхось невдач, страждань; сповнений зловтіхи.
2. Який виражає зловтіху, свідчить про неї.
Словник Української Мови
Буква
1. Який отримує зловтіху, злобну радість від чиїхось невдач, страждань; сповнений зловтіхи.
2. Який виражає зловтіху, свідчить про неї.
Відсутні