Зловтішність — властивість за походженням від зловтіхи; злобна, злісна радість чи задоволення від чиїхось невдач, страждань або неприємностей.
зловтішність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Зловтішність — властивість за походженням від зловтіхи; злобна, злісна радість чи задоволення від чиїхось невдач, страждань або неприємностей.
Відсутні