Значення
- (Юриспруденція) –
Наявність злого умислу, навмисне бажання заподіяти шкоду, зло; злісність, зловмисність як абстрактна якість.
- (Юриспруденція) –
Конкретний злий, шкідливий вчинок, учинений з умислу; злочин, лиходійство.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зловмисність, р. зловмисності, д. зловмисності, з. зловмисність, о. зловмисністю, м. зловмисності, к. зловмисносте