Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “зловити”; процес захоплення, спіймання когось або чогось.
2. (у спеціальному контексті) Процес перехоплення, фіксації чи реєстрації певних сигналів, даних, об’єктів (наприклад, зловлення риби, зловлення радіосигналу, зловлення частинок).
Приклад 1:
А внизу великими літерами оголошувалося велику премію за зловлення того страхітливого «отамана банди» — Григорія Многогрішного. А ще нижче подавалося свідчення очевидця, що та банда пішла на схід, намагаючись, очевидно, прорватись до Японії, і що бачено її вже аж на Охотському узбережжі.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”