Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “злостувати”; зловживання владою, службовим становищем, правами тощо, що супроводжується свавіллям, несправедливістю, пригніченням інших.
2. (у прямому значенні) Жорстоке, несправедливе поводження з кимось; тиранія, гноблення.
Приклад 1:
В серці в Кованька наклюнулось недобре почування помсти й навіть злостування. Час був тоді й справді сприяючий просвітньому потягові молодих українців, їм було дозволено завести недільні та вечірні школи для убогих городян, а про народний театр їм одповіли, що коли цього ще нема навіть в Англії, то і в нас воно не повинно буть.
— Самчук Улас, “Марія”