1. (вживається переважно у фразеологізмі) Про дію, вчинену зі злісним задоволенням, із злорадством, із приємністю від чиєїсь невдачі або з метою нашкодити.
2. (заст., рідк.) Злісно, злобно; із злісним виглядом або наміром.
злосливо
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Пан Ручицький уп’ять вичитав щось собі не до смаку і злосливо кахикнув. Справді, ось що написав був Гнат: «Усенький день тато сьогодні сваривсь із мамою.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
…Але не бачите Савко, що за ним стежать солончани; злосливо, лукаво дивляться на нього. А коли повертається до них, вони показують йому спину, а по спинi бiсового батька пiзнаєш.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: прислівник () |