злорічити

[zlorit͡ʃɪtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Говорити про когось, щось злі слова, проклинати, бажати лиха.

  2. (Релігія) –

    Завдавати шкоди комусь, чомусь за допомогою магічних дій або злих слів; чаклувати, наводити порчу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я злорічу, ти злорічиш, він злорічить, ми злорічимо, ви злорічите, вони злорічать

Більше записів