Значення
- (Психологія) –
(про людину) Відчувати сильний біль, страждання, муки; знемагати від болю або важких переживань.
- (Лінгвістика) –
(переносно, про речі) Піддаватися руйнуванню, занепаду; перебувати у жалюгідному, злиденному стані.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я злопочу, ти злопотиш, він злопотить, ми злопотимо, ви злопотите, вони злопотять