1. (про людину) Відчувати сильний біль, страждання, муки; знемагати від болю або важких переживань.
2. (переносно, про речі) Піддаватися руйнуванню, занепаду; перебувати у жалюгідному, злиденному стані.
Словник Української Мови
Буква
1. (про людину) Відчувати сильний біль, страждання, муки; знемагати від болю або важких переживань.
2. (переносно, про речі) Піддаватися руйнуванню, занепаду; перебувати у жалюгідному, злиденному стані.
Відсутні