злом

1. Дія за значенням дієслова зламати; руйнування, пошкодження чогось твердого, крихкого, що ламається (наприклад, гілки, кістки).

2. Місце, де щось зламане; зламана частина чогось.

3. У техніці, інформатиці — несанкціоноване проникнення в комп’ютерну систему, мережу або пристрій з метою викрадення, знищення даних або порушення її роботи; хакерська атака.

4. У розмовній мові — різка, насильницька зміна чогось, що суперечить природному ходу подій або нормальному стану (наприклад, злом характеру, злом долі).

5. У геології — місце різкого перегину, зміни напрямку пластів гірських порід; тектонічний розрив.

Приклади вживання

Приклад 1:
Скільки в людині енергії, і чому на кожному щаблі свідомости ця безлика енерґія, яка могла б так само бути й добром, від найменшого подуву заряджується чавуннозубим злом, руйнуючи все навколо себе і себе саму, спалахнуло в Федорі, коли він уже з віддалі глянув, як дівуля разом з мовчазним білявим хлопцем, дуже подібним до неї (зрештою, як тепер Федір роздивився, інші п’ятеро теж виглядали близнюками, ніби спільне фанатичне переконання єдиним ляпасом увібгало їх назад у вид, вимаґлювавши виборені від амеби до людини індивідуальні риси) визбирували в чотири руки розкидане майно (решта, — переважно довготелесі, з задовгими руками члени групи, — не сіпалася допомагати, зайнята податливішими перехожими й гучномовцями), посилаючи в той бік, де щез Федір, від ненависти фіялковий погляд, аж йому стало її шкода, не розумом (розум зневажливо ствердив: і чого воно так юшиться? Чи я його скривдив, забрав йому місце під сонцем?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |