злодійчук

[zlodijt͡ʃuk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “злодій”, що вказує на дитину або молодого злодія, часто з відтінком жартівливості або зневаги.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносно) Про хитрого, спритного, вправного у чомусь людину, часто з відтінком захоплення або іронії.

  3. (Література) –

    (у фольклорі, зокрема в колядках та щедрівках) Фольклорний персонаж, образ невеликого злодія або шахрая, що може використовуватися в обрядових піснях-віншуваннях з гумором.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. злодійчук, р. злодійчука, д. злодійчукові, з. злодійчука, о. злодійчуком, м. злодійчукові, к. злодійчуку

Більше записів