злодійчук

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “злодій”, що вказує на дитину або молодого злодія, часто з відтінком жартівливості або зневаги.

2. (переносно) Про хитрого, спритного, вправного у чомусь людину, часто з відтінком захоплення або іронії.

3. (у фольклорі, зокрема в колядках та щедрівках) Фольклорний персонаж, образ невеликого злодія або шахрая, що може використовуватися в обрядових піснях-віншуваннях з гумором.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |