Значення
- (Лінгвістика) –
Зменшувально-пестлива форма від слова “злодій”, що вказує на дитину або молодого злодія, часто з відтінком жартівливості або зневаги.
- (Лінгвістика) –
(переносно) Про хитрого, спритного, вправного у чомусь людину, часто з відтінком захоплення або іронії.
- (Література) –
(у фольклорі, зокрема в колядках та щедрівках) Фольклорний персонаж, образ невеликого злодія або шахрая, що може використовуватися в обрядових піснях-віншуваннях з гумором.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. злодійчук, р. злодійчука, д. злодійчукові, з. злодійчука, о. злодійчуком, м. злодійчукові, к. злодійчуку