Жінка або дівчина, яка вчинила злочин, порушила закон; жіночий відповідник до слова “злочинник”.
злочинниця
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тивує Телемах: «Злочинниця грізнá, Що з нею в світ прийшли облуда і війна,— Ти мудра, ти ясна і лагідна. Гелено?» 28.05.1934 Телемах у Спарті IІ Цариця подив той угадує з очей, З безсмертних уст її снується єпопея Про шлюб зневажений, про мудрість Одіссея, Про дужий Іліон і смерть її дітей.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Палiї й коноводи — це найбiльшi вороги нашому мужиковi, i кому дороге його щастя, кому дорога мужицька кривава праця, той мусить обвинуватити не самого Романа, а й Левантину, бо скiльки з погляду вона невинна й гарна, стiльки вона злочинниця в душi. Через те вiн сподiвається, що присяжнi не дадуть нiякої пiльги їм обом.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Частина мови: іменник (однина) |