Сукупність усіх злочинів, скоєних у певному місці за певний період, а також соціальне явище, що характеризується поширеністю та рівнем цих протиправних дій.
Здатність, схильність до вчинення злочинів; кримінальна поведінка.
злочинність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він виступив як виразник ідей гуманізму та селянського просвітительства, різко засудив хижацькі інтереси панівних класів, їх злочинність та аморальність, жорстокість і зажерливість, паразитизм і пихатість. Протягом усього життя Сковорода послідовно уникав всього того, що могло уярмити його дух і волю до свободи, і з повним правом заповів написати на могилі слова: «Світ ловив мене, та не впіймав».
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: іменник (однина) |