1. Який виражає злобу, сповнений злості; злий, ворожий.
2. Який викликаний злобою; злісний.
3. Який має схильність до злоби; злісний по характеру.
Словник Української Мови
Буква
1. Який виражає злобу, сповнений злості; злий, ворожий.
2. Який викликаний злобою; злісний.
3. Який має схильність до злоби; злісний по характеру.
Приклад 1:
І його злобний голосок обростав чис ленними підвиваннями тошнотворних прихильників «коректності». Правду кажучи, даже в своєму улучшеному варіанті габіт Блек мара-Дімера не сильно змінився: білі всьо равно получають по мор дасам від прєзрєвших жадность гуманоїдів.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”