злітати

1. Підніматися в повітря, здійснювати зліт (про літальні апарати, птахів, комах тощо).

2. Швидко підніматися вгору, здійматися (про дим, пил, іскри тощо).

3. Перен. Різко збільшуватися, підвищуватися (про ціни, температуру, показники тощо).

4. Розм. Підніматися кудись швидко, поспішаючи, часто — нагору по сходах, на поверх тощо.

5. Розм. Втрачати посаду, місце роботи; бути звільненим.

6. Розм. Отримувати пошкодження, розбиватися внаслідок падіння або аварії (часто про техніку).

Приклади вживання

Приклад 1:
Турки вчинили сім підкопів, підірвали їх, й почали злітати вгору чигиринські стіни, привалювати козаків, інші були обсмалені, що й не впізнати в них людську подобу. Хмари налилися червінню, гуділи ліси за Чигирином, надто Чорний ліс, тривожно кричали птахи.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: дієслово () |