зліший

1. Вищий ступінь порівняння від прикметника “злий”; такий, що виражає більшу злість, ворожість або шкідливість порівняно з кимось, чимось іншим.

2. (у переносному значенні) Більш інтенсивний за якоюсь негативною ознакою (про явища, відчуття тощо); сильніший, гірший.

Приклади вживання

Приклад 1:
І, па­да­ючи пе­ред об­ра­зом, мо­ли­ла пре­чис­ту згля­ну­тись на її сльози… А тим ча­сом Чіпка ро­бив­ся усе сумніший, зліший, не­тер­пе­ливіший… _ Ти б. Чіпко, ко­ли тобі об­рид­ло так жи­ти, клик­нув то­ва­ришів, по­гу­ляв би з ни­ми: мо­же б, хоч тро­хи розігнав свою ту­гу,- раз ска­за­ла йо­му Га­ля, ба­чив­ши не­пе­ре­лив­ки. Вона за­хотіла увійти в те то­ва­рист­во ти­хим ян­го-лом-спа­си­те­лем, нав­чи­ти за­пеклі хар­ци­зяцькі душі, п’яні го­ло­ви лю­бові до лю­дей, до їх мир­них зви­чаїв, до раз за­ве­де­но­го ти­хо­го жит­тя.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Частина мови: прикметник () |