зліквідований

[zlikʋidoʋɑnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Такий, що був усунений, ліквідований, припинив своє існування або діяльність (про організацію, установу, підприємство тощо).

  2. (Військова справа) –

    Такий, що був знищений, фізично усунений (про небезпеку, загрозу, ворога).

  3. (Юриспруденція) –

    У бухгалтерському обліку: такий, що був погашений, сплачений (про борг, зобов’язання).

  4. (Техніка) –

    У техніці: такий, що був усунений, виправлений (про несправність, аварійну ситуацію).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зліквідований, р. зліквідованого, д. зліквідованому, з. зліквідованого, о. зліквідованим, м. зліквідованім

Більше записів