зліквідований
[zlikʋidoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Юриспруденція) –
Такий, що був усунений, ліквідований, припинив своє існування або діяльність (про організацію, установу, підприємство тощо).
- (Військова справа) –
Такий, що був знищений, фізично усунений (про небезпеку, загрозу, ворога).
- (Юриспруденція) –
У бухгалтерському обліку: такий, що був погашений, сплачений (про борг, зобов’язання).
- (Техніка) –
У техніці: такий, що був усунений, виправлений (про несправність, аварійну ситуацію).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зліквідований, р. зліквідованого, д. зліквідованому, з. зліквідованого, о. зліквідованим, м. зліквідованім