Значення
- (Математика) –
Властивість бути зліченим, можливість підрахувати окремі елементи множини; дискретність.
- (Математика) –
У математиці (теорія множин) — властивість множини мати таку кількість елементів, яка може бути виражена натуральним числом або їх нескінченною послідовністю (зліченна нескінченність), тобто можливість встановити взаємно однозначну відповідність між елементами даної множини та множиною натуральних чисел.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зліченність, р. зліченності, д. зліченності, з. зліченність, о. зліченністю, м. зліченності, к. зліченносте