1. (у медицині) Схильність до утворення пролежнів у пацієнтів, які довго перебувають у нерухомому стані через хворобу, слабкість або травму.
2. (у сільському господарстві, про зерно) Здатність зернової маси втрачати сипкість, слідкувати та саморозігріватися через тривале зберігання в умовах підвищеної вологості та недостатньої вентиляції.