злегка

1. Незначною мірою, трохи, несильно; без інтенсивності чи натиску.

2. Поверхнево, без глибини або серйозного ставлення; не до кінця, не ґрунтовно.

3. З невеликою вагою, легко, без важкого навантаження.

Приклади вживання

Приклад 1:
Тоді, нарешті, право виступу перейшло до Ґастона Дежавю, той оголосив тему, злегка пританцьовуючи на подіюмі, я начепив слухавки із синхронним перекладом і поринув у своє. Адо, говорив я подумки, благав, молив і канючив, як пес побитий.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Горнятко з кавою злегка тремтіло в його (Орфея) руці, і, щоби розвеселити його спохмурнілу душу в такий для неї день, я звернула Респондентову увагу на сонцем залитий світ за вікном. h) Після нічного містралю Венеція і справді виглядала свіжо сотвореною і являла собою гарний подарунок для Респон­ дента.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
З дальших розпитувань виявилося, що «2» буде по-шапсузькому щось середнє між тку і т’у, а «7» — зветься по-шапсузьки таким словом, де чується звук середній між л і р: ніби блон, ніби брон, та ще й з гугнивим н на кінці слова, на лад французького носового n. Чи єсть яка неоднаковість поміж «4» та «10», того ані професор, ані Володимир спершу довго не могли пізнати, аж доки розібрали, що «4» — то буде нгvoн, а «10» — псон, з дуже твердим с. Черкеси охоче з легким усміхом вимовляли перед ними всі оті круті слова; часом злегка сміялися, коли ті не могли вимовити їх за ними. Таким способом розмова про невикорінимий органічний, але мовчущий радикалізм Лаговського, перервана черкеським під’їздом, зовсім позабулася та й не поновилася вже й тоді, як шапсуги од’їхали од джерела та й побасували шляхом до Туапсе.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: прислівник () |