Словник Української Мови
Буква
1. Процес утворення льоду або льодяної корости на поверхні чого-небудь; покриття льодом.
2. (Медицина) Лікувальна процедура, що полягає в місцевому впливі на тканини організму дуже низькою температурою з метою знеболення або знищення патологічних утворень.
3. (Переносне значення) Втрата живості, рухливості, емоційності; заціпеніння, закляклість.
Приклад 1:
Причини масової міграції первісних людей зрозумілі: хоча тогочасні природу і клімат у регіоні визначала крига останнього великого зледеніння, пра-Японія під льодовий панцир не потрапила. Холодне дихання гігантської криги суттєво знижувало місцеві температури і сприяло появі на цих землях північної тундрової флори та відповідних тварин, тож палеолітичні праяпонці годувалися полюванням на мамонтів, гігантських оленів, печерних ведмедів, шаблезубих тигрів, шерстистих слонів тощо.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Таблиця 2 Схема імовірного зіставлення четвертинних відкладів Східноєвропейської (Руської) рівнини та Альп Епоха Альпи Східноєвропейська (Руська) рівнина Приблизне датування, тисяч років тому Голоцен Післяльодовиковий період ≈ 0-10 Плейстоцен Вюрм ІІ Валдайське (Покровське) зледеніння Осташківське зледеніння ≈ 24-10 Вюрм І-ІІ Молого-Шекснинське міжльодовиків’я ≈ 50-24 Вюрм І Тверське (Калінінське) зледеніння ≈ 70-50 Рисс-Вюрм Микулинське міжльодовиків’я ≈ 110-70 Рисс ІІ Дніпровська льодовикова епоха Московське зледеніння ≈ 170-110 Рисс І-ІІ Одинцовське міжльодовиків’я ≈ 170 Рисс І Дніпровське зледеніння ≈ 250-170 Перехідний період, часто відбувається різка зміна потеплінь і похолодань ≈ 370-250 Міндель- Рисс Ліхвінське міжльодовиків’я ≈ 420-370 Міндель Окське (у деяких джерелах названо Московським) зледеніння ≈ 480-420 Гюнц- Міндель Біловезьке міжльодовиків’я ≈ 530-480 Гюнц Донське зледеніння ≈ 680-530 Четвертинна система, як згадувалося вище, позначається літерою Q (від quarter). Найвідомішими є пліоценові – постпліоценові (N + Q1) червоно-бурі глини (N – неоген).
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
До давнього відділу ( Q1) (еоплейстоцен) належать (за П. К. Заморієм) флювіальні відклади міндельського (окського) зледеніння, давні алю віально-озерні відклади, леси і лесовидні суглинки п’ятого -шостого ярусів (в районі розвитку шестиярусної лесово -суглинкової серії) і третього ярусу (в районі триярусної лесово-суглинкової серії). До середнього відділу ( Q2) (мезоплейстоцен) належать льодовикові відклади (дніпровсько -рисська морена) і зв’язані з ними флювіогляціальні утворення, синхронічні їм алювіальні та озерно-алювіальні відклади.
— Тютюнник Григорій, “Вир”