зле

Приклад 1:
Жилося нам там дуже зле: тісно, постійні конфлікти з господинею квартири Бібімур-апа (для сторонніх Анна Олександрівна), її дітьми, яких вона назвала вельми претензійно Артур і Герот (?) та чоловіком Салтаном Шагімардановичем, котрий, як вважалося, був на фронті, але чомусь досить часто з’являвся вдома й активно допомагав дружині тероризувати нас.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
— тодi‑то й стало зринати — промельком, скидом, вихопиться й спорсне — вiдчуття якоїсь наскрiзної вiдкритостi‑всiм‑вiтрам: на добре чи на зле? Розумом запевняла себе, зцiпивши зуби: хай хоч гiрше, аби iнше!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 3:
То був третiй чи четвертий день по його приїздi — в пенсiльванську глушину, де добряга Марк, ладний запросити, коштом керованого ним факультету, всiх поетiв i художникiв свiту нараз, аби лиш пособили йому на часинку вистромити носа з тучi хатнього пекла (щоразу, телефонуючи їй до Кембрiджа, сповiщав — голоском, до якого пасувала б по‑пташиному схилена набiк голiвка, ку‑ку: “А я сьогоднi познайомився з гарненькою росiяночкою”, “А тут одна муриночка мною цiкавиться”, — хто б ним, бiдашечкою, цiкавився, вайлуватим сорокалiтнiм школярем‑вiдмiнником, по‑качиному розкарякуватим в ходi, з черевцем плюшового ведмедика, вистромленими з нiздрiв волосками й рiденьким пушком на лисiючому тiм’ячку, — i знову збивався на домашнє, iз дитячих зобиджених iнтонацiй: сьогоднi перемив увесь посуд, на працю через те спiзнився, а вона тiльки й сказала, мовляв, ти зле вичистив пательню, — спорскаючи на верескливо‑iстеричнi: коли, вичерпавши всi можливi розради, буцнувшись лобом у глухий мур чужої безвиходi, питала в нього навпростець — Марк, ну якщо все так безнадiйно, то чого ж ви не розходитеся? — “Because the fucking bitch couldn’t survive!”
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”