зле
[zlɛ] Прислівник
Буква:З
Значення
- (Психологія) –
(про людину) Такий, що має злі наміри, схильний до заподіяння шкоди іншим; сповнений злоби, ворожості.
- (Психологія) –
(про дії, вчинки, почуття тощо) Який виражає злобу, ворожість або спрямований на заподіяння шкоди, лиха.
- (Лінгвістика) –
(перен., розм.) Дуже поганий, неприємний, важкий (про явища, стани, події). Наприклад: зле становище, зла доля.
- (Медицина) –
(заст.) Хворий, нездоровий; такий, що почуває себе погано.
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘зле’ походить від праслов’янського *zъlě, що є формою місцевого відмінка однини середнього роду прикметника *zъlъ (злий, поганий). Спочатку воно означало ‘у злому стані’, а згодом набуло значення ‘погано, недобре’. В українській мові кінцеве -е є вторинним, замість давнішого -і (яке походить від давнього -ě). Споріднені форми існують в інших слов’янських мовах: давньоруське зълъ, зълѣ, польське źle, чеське та словацьке zle, верхньолужицьке zle, нижньолужицьке zlě, болгарське зле, старослов’янське зълѣ. Також пов’язане зі словом ‘злий’.