Древослів

Словник Української Мови

златоклей

[zlɑtoklɛj] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Рідкісна рослина родини айстрових з жовтими квітами, що росте на піщаних ґрунтах; пісковик звичайний (Helichrysum arenarium).

  2. (Ботаніка) –

    Застаріла або діалектна назва для інших рослин родини айстрових, зокрема для сухоцвіту (родовий об’єкт Helichrysum).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. златоклей, р. златоклею, д. златоклеєві, з. златоклей, о. златоклеєм, м. златоклеєві, к. златоклею

Більше записів